Базові знання на тему явища сексуального насильства, включаючи зґвалтування, є відправною точкою для зрозуміння цього явища. Це дозволить працівникам в установах чи організаціях допомоги, уникнути неправильного оцінювання ситуації при контакті з постраждалою людиною та вжити відповідних заходів.

Ці знання також будуть корисними для всіх інших людей, незалежно від того, чи займаються вони професійним наданням допомоги, чи ні. Зґвалтування та інші форми сексуального насильства трапляються частіше, ніж ми думаємо. Може виявитись, що хтось із ваших друзів чи родини пережив це. Варто знати наскільки широким є це поняття і яка поведінка йому притаманна.

Сексуальне насильство

Під поняттям «сексуальне насильство» зазвичай приховано багато різних видів поведінки. За виключенням ВООЗ сексуальне насильство це: «будь-який статевий акт або спроба примусу до статевого акту, небажані коментарі чи пропозиція та глузування з сексуальним підтекстом, припинення до проституції, коментарі щодо сексуальності особи, незалежно від стосунків між жертвою та кривдником, у будь-якому місці, включаючи дім і роботу».

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає сексуальним насильством: зґвалтування, у тому числі зґвалтування під час збройних конфліктів, сексуальні домагання, експлуатацію людей з інтелектуальними чи фізичними вадами, сексуальну експлуатацію дітей, звідництво, примусову проституцію, торгівлю людьми з сексуальною метою, шлюб з неповнолітніми, жорстокі дії проти статевої недоторканності, включаючи обрізання статевих органів, примусові перевірки цноти, небажані коментарі сексуального характеру, примусові аборти, відмова від використання засобів контрацепції або захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом.

Вимагання може приймати різні форми: насильство, залякування, шантаж або погрози, серед іншого. застосування фізичної сили, звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу.

Також це трапляється, коли жертва не може дати згоду через вплив алкоголю, наркотиків, сну, інвалідності або нездатності оцінити ситуацію. Сексуальне насильство включає будь-який випадок небажаного статевого акту або інші форми статевого акту.

ЗҐВАЛТУВАННЯ

Зґвалтування є найжорстокішою формою сексуального насильства, а також «найсерйознішим, найшкідливішим сексуальним злочином і водночас одним із найтяжчих злочинів проти прав особистості».

Згідно з Кримінальним кодексом, зґвалтуванням є:

• спонукання іншої особи до вступу в статеві відносини шляхом насильства, незаконної погрози або обману (ст. 197 1 Кримінального кодексу).
• примушування іншої особи за допомогою сили, протиправної погрози чи обману до вчинення іншого статевого акту (ст. 197 2 Кримінального кодексу) Законодавець також перераховує такі види кваліфікованого зґвалтування:
• групове зґвалтування, зґвалтування неповнолітньої особи до 15 років, зґвалтування через кровозмішання (ст. 197 3 Кримінального кодексу)
• зґвалтування з особливою жорстокістю (ч. 4 ст. 197 Кримінального кодексу).

Багато людей обмежують поняття «статевий акт» лише статевим актом, під час якого відбувається або доходить до спроби проникнення. Це призводить до ситуації, коли постраждалі особи, не впевнені, чи мало місце зґвалтування та утримуються від зголошення злочину. Фактично зґвалтування – це:

будь-яка навмисна дія злочинця, спрямована на задоволення його сексуальних потреб, вчинена проти волі жертви і полягає в будь-якій діяльності, починаючи від безпосереднього дотику до інтимних частин тіла жертви (не тільки статевих органів, але також, нп. жіночих грудей) закінчуючи актами проникнення (статевий акт з використанням рота, заднього проходу).

• Зґвалтування є одним із найбільш травматичних переживань. Негативні наслідки зґвалтування роблять його другим злочином після вбивства.
• Зґвалтуванням піддаються найчастіше жінки та дівчата.
• Жінки сприймають зґвалтування як небезпечну для життя подію, оскільки під час нападу вони побоюються за своє здоров’я та життя. Після зґвалтування жертви страждають від безсоння, кошмарів, гіперактивності або заціпеніння.
• Дослідження показують, що 80% жертв зґвалтування страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який значно ускладнює їх функціонування протягом тривалого часу після події.
• Зґвалтування – це дуже недооцінене явище, а дані на його тему звнижені найбільше серед усіх злочинів, що призводить до колосально неправильного сприйняття його впливу на жертви.
• Дослідження показують, що звинувачування жінок, які зазнали зґвалтування є частою практикою.
• Брак відповідних знань і поширення міфів на тему зґвалтування сприяє поведінці, котра завдаває шкоду постраждалим

Люди, які постраждали внаслідок інших злочинів, нп. нападів чи крадіжок, не піддаються питанням щодо їхнього одягу, зовнішнього вигляду чи поведінки. Їх авторитет не ставиться під сумнів, їхня репутація не перевіряється. В ситуації жінок, котрі зазнали насилля саме так відбувається.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ТА ЗҐВАЛТУВАННЯ ЯВЛЯЮТЬСЯ ФОРМАМИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗА СТАТЄВОЮ ОСНОВОЮ

Згідно з усіма дослідженнями, аналізами та статистичними даними (як польськими, так і іноземними), жінки та дівчата є групою, яка є найбільше під загрозою зґвалтування і найчастіше зазнає цього. Згідно з даними польської поліції, жінки становлять від 92% до 93% людей, які зазнають сексуального насильства в Польщі.

Опубліковані дослідження, проведені в Польщі Фондом Стер показали, що понад 23% жінок, які брали участь у дослідженні, зазнали спроби зґвалтування з боку чоловіка, а понад 22% жінок були зґвалтовані чоловіками.

У 2012 році Європейський парламент і Рада Європейського Союзу прийняли директиву, яка встановлює мінімальні стандарти щодо прав, підтримки та захисту жертв злочинів (Директива 2012/29/ЄС). У ній зазначено, що гендерне насильство розуміється як форма дискримінації та порушення основних свобод жертви та включає насильство в близьких стосунках і сексуальне насильство (включаючи зґвалтування, сексуальне насильство та сексуальні домагання).

Директива розглядає зґвалтування як гендерне насильство, яке є проявом гендерної дискримінації, оскільки жертвами злочину зґвалтування є переважно жінки.

Нині до явища зґвалтування (та інших форм сексуального насильства) відносять такі джерела: насильство в міжособистісних стосунках, домінування чоловіків, нижче соціальне становище жінки, негативне ставлення до жінки, міфи про гендерні ролі.

Текст взято з однієї зі статей посібника «Як допомагати, щоб не нашкодити людям після сексуального насильства».